У першій частині (Введення до системи Linux) ми ознайомимо вас з системою GNU/Linux. Розглянемо її архітектуру, основні доступні файлові системи і деякі більш специфічні аспекти на зразок файлової системи /proc.

У першій главі (Розділ 1, Базові поняття системи UNIX^®) ми ознайомимо вас з поняттям UNIX^®, віддаючи більшу перевагу світу GNU/Linux. Ми розглянемо стандартні утиліти для роботи з файлами, а також деякі корисні можливості, що надаються shell'ом. Потім слідкує додаткова глава (Розділ 2, Диски і розділи), у якій ми докладно розглянемо керування жорсткими дисками в GNU/Linux, а також їх розбиття на розділи.

У главі Розділ 3, Організація дерева файлів ми вивчимо організацію файлового дерева. Системи UNIX^® мають тенденцію дуже сильно розростатися, але при цьому кожен файл знаходиться на своєму місці у певному каталозі. Після прочитання цієї глави ви дізнаєтеся про те, де шукати файли залежно від їхніх ролі в системі.

Наступна глава присвячена файловим системам GNU/Linux (Розділ 4, Файлова система Linux). Після представлення доступних файлових систем, ми розглянемо типи файлів і деякі додаткові поняття та утиліти типу inode і pipe. У наступній главі (Розділ 5, Файлова система /proc) представлена спеціальна (і віртуальна) файлова система GNU/Linux - /proc.

У другій частини (Linux зсередини) розглядаються більш практичні теми. Ми поговоримо про взаємозв'язок між файловими системами та точками монтування, дізнаємося як користуватися командним рядком в повсякденних задачах, як редагувати конфігураційні файли за допомогою легких і потужних редакторів та ін.

Ми розглянемо файлові системи і точки монтування (Розділ 6, Файлові системі та точки монтування), визначивши обидва ці поняття, а також пояснимо їх на практичних прикладах.

Потім ми візьмемось за командний рядок та його інтерфейс (Розділ 7, Введення до командного рядка). Розглянемо утиліти для роботи з файлами (на зразок mkdir і touch), як переміщати, видаляти і копіювати файли і каталоги в межах файлової системи. Також ми поговоримо про атрибути файлів і як працювати з ними за допомогою таких команд, як chown і chgrp. Потім ми вивчимо шаблони підстановки, перенапрямлення та канали командного процесора, а також завершення і керування завданнями.

У наступній главі розглядається редагування тексту (Розділ 8, Редагування тексту: Emacs і VI). Оскільки більшість конфігураційних файлів UNIX^® уявляють собою текстові файли, вам рано чи пізно доведеться їх редагувати у текстовому редакторі. Ви дізнаєтесь, як користуватися двома найвідомішими текстовими редакторами в світі UNIX^® та GNU/Linux: могутнім Emacs (автор Річард Столман) і старим добрим Vi, що був написаний Білом Джоєм (Bill Joy) ще 1976 року.

Після цього ви будете в змозі здійснювати базове обслуговування своєї системи. Наступні два розділи продемонструють практичне використання командного рядка (Розділ 9, Утиліти командного рядка) і в загалом керування процесами (Розділ 10, Управління процесами).

Наступна глава (Розділ 11, Завантажувальні файли: init sysv) розповідає про процедуру завантаження Mandriva Linux і про те, як її ефективно використовувати. Ми поговоримо про init (процес, завдяки якому відбувається завантаження вашої системи) і рівнях запуску, які ви можете використовувати (особливо для задач з обслуговування системи). Також ми коротко пояснимо, як використовувати drakxservices для керування службами.

У наступної главі (Розділ 12, Безпечний віддалений доступ) ми пояснимо, як безпечно підключатися до віддаленої системи (за допомогою ssh) для виконання завдань з обслуговування, запуску на ній програм тощо. Ми надамо вам стислий огляд схеми підключення, а потім опишемо базову настройку сервера/клієнта ssh. Також буде розглянуто використання scp.

Завершує цю книгу глава про керування пакетами за допомогою командного рядка (Розділ 13, Управління пакетами з командного рядка). У ній ви дізнаєтеся, як користуватися утилітою urpmi та її антиподом - urpme. Ми також покажемо, як керувати джерелами пакетів.