У GNU/Linux використовується логічний метод при іменуванні розділів. По-перше, при нумерації розділів ігноруються типи файлових систем будь-якого з розділів, які можуть у вас бути. По-друге, розділи іменуються відповідно до диску, на якому вони знаходяться. Ось як іменуються диски:
Первинний старший (primary master) і первинний молодший (primary slave) IDE-пристої (чи то жорсткі диски, приводи CD-ROM чи щось ще) називаються відповідно
/dev/hdaі/dev/hdb.На вторинному інтерфейсі старший пристрій називається
/dev/hdc, а молодший -/dev/hdd.Якщо вашому у вашому комп'ютері є інші інтерфейси IDE (інтерфейс IDE, наприклад, фігурує на деяких картах Soundblaster™), диски називатимуться
/dev/hde,/dev/hdfтощо. Ви також можете мати додаткові IDE-інтерфейси, якщо у вас є RAID-контролери.SCSI-диски називаються
/dev/sda,/dev/sdbтощо, в порядку їх розміщення в ланцюзі SCSI (у залежності від збільшенняID). Приводи SCSI, CD-ROM називаються/dev/ scd0,/dev/scd1завжди в порядку їх розміщення в ланцюзі SCSI.
Розділи іменуються по диску, на якому їх знайдено (в нашому прикладі ми використовували розділи на первинному старшому диску IDE, але те саме стосується й дисків інших типів):
Таким чином GNU/Linux буде іменувати розділи так:
Маючи в своєму розпорядженні ці знання, ви будете в змозі іменувати різні розділи і жорсткі диски при роботі з ними. Ви також побачите, що GNU/Linux іменує розділи, навіть якщо з самого початку не знає, як керувати ними (при цьому ігнорується той факт, що вони не є рідними розділами GNU/Linux).
![[Примітка]](images/note.png) | Примітка |
|---|---|
У Mandriva Linux тепер використовується пакет udev (для одержання додаткової інформації зверніться до udev FAQ). Він забезпечує повну сумісність з описаною вище схемою і зі стандартами Linux Standards Base Project. Кожний пристрій динамічно додається в міру необхідності чи появи. |